***
О твоей мудрости, давно наслышан я
К тебе был долог путь, в пустынные края
И с Божьей помощью, я всё преодолел
Хоть рок несчастий, надо мной довлел.
Мой дух уныл... в душе моей метенье
Авва, прошу – рабу... дай наставленье.
- Ты, был покормлен? - Да, поел я кашку
- Тогда пойди... и вымой свою чашку.
Монах и бес.
***
Увидел, видящий духовными очами
Как бес сидел, скучал, болтал ногами.
- Ты, почему ж... спросил его Святой
Ни что не делаешь - случилось, что с тобой?
Не говори монах, скучаю уж полдня
Вы – люди, делаете всё, лучше меня.
Прочитано 8559 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
