Мама с папой говорят,
Что теперь я - старший брат!
«Как же я смогу быть старшим?,-
Я с обидой говорю,-
Посмотрите, я ведь даже
До окна не достаю!
Не умею чистить зубы,
И штанишки надевать,
И игрушки, и машинки
Не могу сам убирать...»
Подойду сейчас я к маме
И тихонько попрошу:
«Знаешь, мама, старшим братом
Я не очень быть хочу...
Надо много мне учится,
Надо долго мне расти...
Буду младшим! Ты мне лучше
Брата старшего роди!»
Комментарий автора: Произведение рекомендовано для детей дошкольного и младшего школьного возраста
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
